Шо там у світі ШІ-агентів? Виявляється, що простіші рішення часто працюють краще, ніж понти з супермегаскладними системами. Давайте розберемо по поличках, з чого зліпити правильного ШІ-агента.

Фундамент: Прокачана велика мовна модель (LLM)

Серцем кожного ШІ-агента є прокачана велика мовна модель - LLM: вміє шукати інфу, користуватися різними інструментами і має пам'ять як у слона. Сучасні моделі реально круто шарять в цьому всьому - самі придумують, що загуглити, які інструменти застосувати і що запам'ятати на потім. Головне тут - правильно налаштувати всі ці прибамбаси під конкретні задачі і зробити так, щоб модель не заплуталась у власних можливостях.

Workflow: Ланцюжок промптів

Уявіть собі конвеєр, де кожен робітник (тобто промпт) робить свою частину роботи і передає далі. Це як естафета, тільки замість палички передаємо результати обробки тексту. На кожному етапі можна перевірити, чи все йде за планом. Цей підхід особливо кльовий, коли треба зробити щось дуже якісно, хоч і не супершвидко. Головне - зважити, чи варто витрачати більше часу заради кращого результату.

Workflow: Маршрутизація

Це як розумний регулювальник на перехресті, який дивиться на запит і вирішує, кому його краще віддати на обробку. Завдяки цьому кожен спеціаліст робить те, в чому найкраще шарить. Успіх такої системи залежить від того, наскільки точно наш "регулювальник" визначає, куди послати запит - чи то ВММ це робить, чи якийсь інший розумний алгоритм.

Workflow: Паралелька

Тут два варіанти: можна або порізати завдання на шматки і роздати різним виконавцям (як піцу на вечірці), або попросити кількох людей зробити одне й те саме, а потім вибрати найкращий варіант (як голосування в талант-шоу). Особливо корисно, коли треба або швидко впоратися з великим обсягом роботи, або отримати максимально надійний результат.

Воркфлоу: Оркестратор і працівники

Уявіть собі крутого проджект-менеджера (це наш оркестратор), який дивиться на складне завдання, розбиває його на підзадачі і роздає їх своїм спеціалістам. Фішка в тому, що він може на льоту вирішувати, що і кому доручити, залежно від того, яке завдання прилетіло.

Воркфлоу: Оцінювач-покращувач

Це як мати редактора, який дивиться на твою роботу і каже, що можна поліпшити. Один ШІ щось створює, інший дивиться і радить, як зробити ще краще. І так по колу, поки не вийде те, що треба. Дуже схоже на те, як письменники працюють з редакторами.

Автономні агенти

Це вже вищий пілотаж - агенти, які можуть самі розбиратися в завданнях, планувати роботу і користуватися різними інструментами. Вони як досвідчені фрілансери - працюють самостійно, але в рамках поставленого завдання, і знають, коли треба спитати думку замовника. Головне тут - чітко пояснити агенту, як користуватися інструментами, щоб він не наламав дров.

Як це все змікcувати

Всі ці підходи - це як конструктор LEGO. Можна комбінувати різні деталі і створювати власні круті рішення. Головне - не захопитися і не побудувати щось настільки складне, що потім самому буде важко розібратися.

Висновок

В чому фішка? Не треба робити найскладнішу систему у світі - треба зробити таку, яка реально вирішить ваші завдання. Починайте з простого, дивіться, як воно працює, і тільки потім, якщо реально треба, додавайте складніші механізми. Успішний ШІ-агент - це той, який простий в розробці, прозорий в роботі і надійний у використанні. Як кажуть, краще менше, та краще!

‍